Лікування міжхребцевої грижі

Про захворювання

Міжхребцева грижа (кила) – патологія міжхребцевого диску, що може з’являтися з віком у більш ніж 50% людей, інколи у однієї людини можна визначити одразу декілька кил, незалежно від віку особи. Патологія може з’являтися як внаслідок фізичних перенавантажень, травм, внаслідок малорухомого життя, так і внаслідок інших захворювань хребта – сколіозу, спондилолістезу, хвороби Бєхтєрева.

У більшості випадків кила може взагалі не турбувати, але в інших випадках – може призвести до складних станів включно з інвалідністю. Найчастіше наслідками можуть бути стани середньої складності – тимчасове обмеження амплітуди рухливості спини, кінцівок, гострий біль у спині, головний біль, нервові “простріли”, тахікардія, та інше. Якщо у молодому віці біль пройде вже за день-два, то з роками час, що потребує організм для владнання “справи” зі спиною розтягується до декількох тижнів, а інколи біль може про себе нагадувати тривалий час у вигляді так званого “ниття” та короткочасних загострень (хронічний біль у спині). Зазвичай, за таких станів значно погіршується якість та динаміка життя – це унеможливлює певну фізичну активність, руйнує плани на відпочинок та довгоочікувані подорожі. Хоча цьому можна запобігти – якщо ви помітили, що з кожним наступним днем біль посилюється або тримається на одному рівні, а не притуплюється – це індикатор, щоб вчасно звернутися в центри фізичної терапії на консультацію, щоб визначити, чи дійсно біль пов’язаний зі спиною.

Причиною болю в спині не обов’язоково можуть бути міжхребцеві грижі – це може бути м’язовий біль, біль пов’язаний з хворобами інших органів не вертеброгенного характеру (не пов’язаний з хребтом та тканинами).

Як саме з’являється міжхребцева кила (грижа)? Уявіть два хребця, які “склеєні” між собою еластичним диском – пружним хрящем з ядром всередині. Всі хрящі між хребцями (від поясниці до шиї включно) забезпечують рухливість спини – амортизують при будь-якому нахилі чи обертанні тулуба, розтягуються або стискаються, коли берете щось важке в руки або стрибаєте.

Висота дисків-хрящів постійно змінюється в залежності від того, що саме ви робите спиною – сидите чи лежите або руками за турнік тримаєтесь – робота дисків дуже важлива, інакше люди б не могли рухати шиєю, обертатися, відхилятися та нахилятися додолу.

Еластичність хряща (диска) забезпечується гідратацією (водною складовою), яка в свою чергу отримує речовини завдяки постійному руху глибоких м’язів спини. Саме вони під час АКТИВНОГО руху “доставляють” всі корисні речовини з крові та лімфи, збагачують ними навколохребетні тканини (аутохтонні/первинні м’язи, зв’язки, сухожилля, хрящі хребцевих суглобів) та відводять зайві речовини.

З роками активність глибоких м’язів зменшується (як не дивно) майже у всіх, тому що майже всі звикають до сталого життя без відповідної фізичної активності – яка має бути спрямована, в першу чергу, на точну роботу зі спиною, а НЕ на загальну підготовку засобами звичайного спортзалу (хоча будь-яка активність значно краще, ніж пасивність). Відсутність збалансованого навантаження на м’язи хребта (не плутати з м’язами спини!) призводить до втрати водної складової, а з нею й еластичності хрящів дисків. Збільшується ризик їх фізичного пошкодження – вип’ячування за межі хребців та мікронадривів оболонки.

При будь-якому ситуативному або тривалому навантаженні можливий повний розрив оболонки диска з витіканням та потраплянням частки або декількох часток (секвестрована грижа) ядра диска в навколохребцевий простір. Це може викликати локальне запалення тканин, механічне здавлення нервових закінчень спиного мозку, та призвести як до гострого болю, так і до складних неврологічних симптомів – порушення серцебиття, дихання, рухливості кінцівок, порушень зору, функцій органів малого тазу.

Тобто, розрив диска можливий через відсутність достатнього рівня речовин, які мають забезпечити обмінні процеси в тканинах, та низької водної складової диска (дегідратація міжхребцевого диска) –  хрящ наче “всихає”. Під час перенавантаження (підйом вантажів, чхання, кашлю) шари оболонки диска поступово прориваються всередину в напрямку ядра диска – і частки ядра ​​звідти виходять назовні.

Процес формування грижі може проходити абсолютно непомітно, і лише в самий неочікуваний час вона дає про себе знати.

Найчастіші запитання:

У мене достатньо фізичної активності в житті, качаю спину в спортзалі, чому у мене з’явилась грижа?

– Справа в тому, що причин виникнення грижі в спині дуже багато навіть побутових, а якщо навантаження додаються ще й в спортзалі чи під час будь-яких інших фізичних активностей- найчастіше вони є незбалансовані саме для спини, відповідно, збільшуючи вагу за власним бажанням або за вказівкою тренера, змінюючи кількість підходів або темп виконання – це все додаткові ризики для виникнення гриж. Тіло розраховане до певних навантажень, до яких ви його готуєте тривалий час, але, фітнеснавантаження спрямовані найчастіше вниз, коли вага, яку ви додаєте на руки, плечі, і нижче – тисне на спину = тобто на міжхребцеві диски та суглоби.

Якщо на знімку МРТ у мене виявили грижі та/або протрузії дисків у попереку та в грудному відділі (або шиї), а я відчуваю біль тільки в одному відділі, а в попереку ніколи?

– Тіло людини має індивідуальні властивості – поріг болю, швидкість обміну речовин, висота тіл хребців та довжина всього хребта, відстань до спинного мозку та нервових закінчень – ці та інші критерії складають карту ризиків та впливають на гостроту болю в спині. У будь-якому разі, якщо ви маєте стиснуті диски та частки ядра поруч зі спинним мозком – існує ризик, що за тиждень або за рік, або за декілька років ситуація ускладнеться, і біль з’явиться. Зменшити ризик можна зміцнивши м’язи хребта, що зменшить навантаження на диски та забезпечить достатній обмін речовин в усіх сегментах хребта.